Павутина

Я сьогодні зрозумів,
Що, мабуть, не зумів
Для тебе стати цілим світом...
Я не питиму нектар
Із твоїх солодких чар,
Щоб забути і за все простити!..
Ти спустилася з небес,
І я гойдав тебе,
Немов на човнику-долоні.
Ти була моїм вином,
Ти була солодким сном,
А стала назавжди безсонням!..

Приспів:
Не кажи мені про те, що я єдиний!
Хай летять слова у вирій, наче птах!
А любов твоя - це просто павутина,
Я - тепер лиш спогад на твоїх вустах...

Я сьогодні не такий,
І голос твій дзвінкий
Вже більше не звучить небесно...
Я з собою заберу
Лише спогади про гру,
Мою любов і наші весни...
Ти не смій дивитись вслід,
Бо знов розтане лід,
І ніби хтось покличе в літо...
Ти, бо ти така одна,
А я випитий до дна,
То може даш мені напитись!

Приспів.

То скажи мені про те, що я єдиний!
Хай летять слова у вирій, наче птах!
А любов твоя - не просто павутина,
Я так хочу жити на твоїх вустах!..
Я так хочу жити на твоїх вустах!..