Не бреши мені, досить!

Приспів:
Не бреши мені, досить!
Надоїла ця гра!
Не бреши мені, досить!
Ти давно вже чужа!
Ти давно уже інша,
Ти загралась, спинись!
Правда - значно цінніша!
В очі глянь, зупинись!

В очах твоїх тінь, в очах твоїх втома,
Вогонь, що колись там палав, вже загас.
Ти поруч стоїш, та ніби не вдома,
І щось між нами зламалося враз.
Слова твої тихі, та в них холоднеча,
І ніжність у голосі десь пропада.
Я серцем відчув: між правдою й втечею
Ти іншу дорогу уже обрала.

Приспів.

Ти стала далекою, зовсім не тою,
Усмішка фальшива - мов маска щодня.
Я краще почую правду гіркою,
Хоч правда й гірка та краще,
Ніж солодка брехня!
Не треба мовчань і красивих історій,
Що ранять сильніше, ніж гострий ніж.
Коли вже любов наша стала ілюзією -
Скажи мені чесно, тільки не "ріж!"

Приспів.

Ти очі ховаєш, слова підбираєш,
Та серце не вміє так довго мовчать.
Я бачу ти щось від мене ховаєш,
І правду боїшся уголос сказать.
А пам'ять малює нам спільні світанки,
Де ми були щирі, без жодних ролей.
Та зараз між нами лиш тиша й обманка,
І холод морозний в глибині очей.

Приспів.

Прошу, зупинись у цій дивній виставі,
Де ми загубились у власних ролях.
Де правда мовчить в розбитій оправі,
Брехня тихо ходить по наших шляхах.
Не треба жаліти й шукати причини,
Не треба вигадувати нові слова.
Скажи все як є, без маски і тіні -
Гірка правда краще, ніж солодка брехня!

Приспів.

Можливо, любов уже тихо загасла,
Можливо, нам різні дороги дано.
Та правда завжди сильніша за маску,
Скінчилася серія твого кіно.
Тож краще хай слово правдивеє ранить,
Ніж фальш твоя серце моє розіб'є.
Бо там, де є правда - ще світло настане!
А там, де обман - вже ніч настає...

Приспів.