А я без тебе...

Я вірив даремно, що це все минеться...
Болісна тиша між ударами серця...
Все, чим я жив, розсипалось в прах...
Я бачив мерця в кривих дзеркалах...
Мій світ спорожнів, як зруйнований дім,
Зачинився від всіх я на сотні замків,
Та тінню блукав серед тисяч обличь,
Стояв над безоднею дивлячись в ніч...

Приспів:
А я без тебе просто міг зникнути...
Ти стала киснем, де нічим дихати...
Коли ти поруч, не все ще втрачено...
І тільки це для мене має значення!..

Я падав униз, в темну прірву без дна...
Я думав, що це вже остання межа...
Пам'ять, як сіль на відкритій рані
Роз'їдала минуле, тримала в капкані...
Я писав свою долю на битому склі,
Чужий для усіх, наче тінь у імлі...
Та знаєш, а може було так треба?
Впасти на дно, щоб торкнутися неба!..

Світлий мій ангел, тебе я дивом зустрів!
Ти дала мені крила, щоб я знову злетів!

Приспів.

Я зустріла тебе на межі двох світів.
Я почула твій крик, я відчула твій біль.
Я дала тобі крила, додала тобі сил!
Подивись мені в очі!.. Ти живий! Ти живий!
Коли ти поруч, не все ще втрачено!
І тільки це для мене має значення!