Троянди

Я ті троянди брав в маршрутку
В старий пакет з-під магазинів.
Ти сміялась: "Що за штука?"
Кажеш: "Головне ж - не вітрини"
Похід у кіно за копійки,
Твій світшот, в якому тону,
Я робив тоді великі вчинки,
Тільки дрібниці, де все на кону.

Приспів:
Я дарував тобі троянди, як міг,
З кишені дрібні, а в серці - цілий світ.
І ти казала: "Мені так, так ближчий ти",
Не треба слів!
Я дарував тобі троянди щодня,
Хай інші рахують нулі й імена.
Ти усміхалась: "Тримай, це моя весна!"
Твоя весна в мені жива!

Фото в під'їзді, лампа мигала,
Ти: "Видалиш - вб'ю", я зберіг, не казав.
Тихо в таксі, коли місто дрімало,
Ми вигадували свій статут, свій устав.
Каву на двох, один батон на сніданок,
Ти в моїй кофті, в ній губився твій стан.
Кажеш: "Мені не потрібен диван і канали,
Якщо ти поруч і в руках мій тюльпан!"

Приспів.

Троянди в'ялять, але не спогади (ей)!
Ти береш мою руку, як тоді (як тоді)!
Може, ми не стали тими, ким гадали,
Та в очах твоїх досі - ті самі сади!

Приспів.