Снігопади розчарувань

Так втомився чекати бажаних змін,
Згасають останні промені моїх надій,
Гублю себе в сумнівах, мов у пітьмі,
Повернутись би в небо після падінь.

Приспів:
Крізь снігопади моїх розчарувань,
До мене теплим вітром прилітай,
Лід безнадії в моїм серці розтопи,
І знов мене в блакитну висоту поверни!

Закручує вітер мій біль у білий сніг,
І розсипає його в застиглій душі,
Тепер кожен подих холоне в мені,
Чекаю, коли проб'ється тепло крізь лід.

Приспів.

Відходить поволі нескінченна ніч,
І світло тихо торкає верхівки дахів,
Твій дотик тепер виходить за межі снів,
І в твоїх очах я знов бачу свою блакить.
Крізь снігопади моїх розчарувань,
Я здолала полум'я своїх страждань.
Тепер я твій теплий вітер на висоті,
Що розправляє крила твоїх надій.

Я більше не боюся своїх падінь,
Залишу позаду снігопади тих днів.
Уже сміливо ширяю на висоті,
Де твій вітер несе мене у вільний політ.
Крізь снігопади наших розчарувань,
Залишимо позаду тіні всіх страждань.
Тепер я твій вітер, а ти - мій політ,
І разом підіймаємось у блакитний світ!