Я тебе поцілую

Біля тихого озера в ранній час
Три русалоньки ніжно сміялись раз.
Про кохання вели вони тиху мову,
Хто чиє полонив назавжди вже серце знову.

Я тебе поцілую, я тебе зачарую,
Бо любов моя - диво земне.

Йде стежиною хлопець молодий,
Ой, дівчата, який же він вродливий!
Серце б'ється - не можу вже мовчати,
Хочу тільки його покохати.

Я тебе поцілую, обійму ніжно-ніжно,
Я тебе зачарую до світанку безмежно!
Я тебе поцілую й прошепочу ласкаво:
Якщо серце кохає - це навіки, назавжди!

Не дивися так ніжно у мої очі ти,
Бо не зможеш від мене вже нікуди піти.
Я у погляді твоєму тихо потону,
Наче хвиля понесе нас у весну.

Я тебе поцілую, я тебе зачарую,
Бо любов моя - диво земне.

Я тебе поцілую, обійму ніжно-ніжно,
Я тебе зачарую до світанку безмежно.
Я тебе поцілую й прошепочу ласкаво:
Якщо серце кохає - це навіки, назавжди.

Три ясні зорі, три русалоньки в ріці,
Не шукайте дороги у швидкій течії.
Бо любов, мов вир, закрутить знов,
І залишить у серці світлу любов.

Я тебе поцілую, я тебе зачарую,
Ти залишишся в серці моїм!
Я тебе поцілую,
Обійму так ніжно-ніжно,
Бо кохання живе назавжди!