Букет на вітер

Десь там посеред вулиць і квартир,
Де тихо губиться автомобільний крик,
Я рішуче крокую містом - назустріч тобі,
В руці квіти, а в душі - іскра почуттів.

Приспів:
Гойдає спокійний теплий вітер
У моїй руці цей букет квітів,
Ніби він знає, будемо ми разом,
І ці квіти - до тебе мій перший крок.

До букета знов торкається вітер,
І гойдає стрічку, що поки єднає квіти.
Раптом падає на землю перший пелюсток,
Невже цей вітер попереджає про щось?..

Приспів.

Повз мене проходить незнайомець у пальті.
Чомусь його кроки так нагадують мої?
В одній руці - вино, а в іншій ті самі квіти.
Ех, таке вишукане взуття - а бруд не помітив?

Приспів.

Пришвидшую хід - мушу поспішати,
Та червоне світло просить зачекати...
Аж раптом під ноги записку кидає вітер:
На ній твоє ім'я... Це для тебе квіти.

Жбурну букет цих квітів,
Нехай їх рознесе вітер!
Востаннє серцем я тобі повірив,
Тепер нехай інший тебе леліє.

Ех, вітер, скажи мені, для кого тепер ці квіти?
Забирай їх собі - мені їх нікуди подіти!
Колись цей букет був найціннішим у світі,
А зараз - це просто гроші, пущені на вітер.