Не суди мене строго

Я з вітру створений, з доріг нічних,
Зі співу тіней і днів важких.
В мені світло і темрява жива,
Нікому з вас я не хочу зла...
Я мовчки йду, на душі лише гроза,
Вона дивні, візерунки виріза.
Свої слова, залишу на землі сухій,
Щоб знали, який я був такий...

Приспів:
Не суди мене строго,
Я не хочу ображати нікого.
Якщо голос тремтить - це не обман,
Іду в перед, хоч в голові туман.
Не суди мене строго, коли я мовчу,
Люблю тебе я щиро - до плачу...

Мене навчали бути, як люди всі,
Ходив я вранці, по холодній росі.
Малим я був, правди ще не знав,
Я падав часто, та завжди вставав...
Якщо різкий, то від правди глибини,
Не від мої злості чи клятої війни.
Я просто знаю: правда - не м'яка,
Вона, як пісня, що йде через віка...

Приспів.

Не суди, забери мій страх,
Щоб він не світився в моїх очах.
Кожне слово, що від мене летить,
Колись я теж, вмів щиро любить...
Не суди мене строго,
Я не хочу ображати нікого.
Якщо гнів на губах - це біль, а не гріх,
Я шукав правду, а знайшов брехні сніг...
Не суди мене строго, коли я кричу,
Я більше просто тихо мовчу...
Не суди мене строго, коли я мовчу,
Люблю тебе я щиро - до плачу...