Журба

Я кохав її, як ніколи не кохав,
Це спекотне почуття мені палало
І тоді я зовсім тями не мав,
Вже були разом у минулому житті,
Та й зустрілися ми знову,
Море шепотіло хвилями забуті пісні,
Немов уві сні...

Приспів:
Бо покохав я дівчину, покохав
Тому й ночами майже не спав,
Вулицями блукав,
Покохав до нестями,
Покохав не було спокою,
Покохав я дівчину, покохав,
Перед очима наче туман,
Невже, це самообман,
Покохав, та й собі пообіцяв:
Вона буде зі мною!
Вже нема журби, сонце цілує небо, |
Вже нема журби, |
За минуле триматись не треба... | (2)

Але не зберегли
Кохання з нею ми свого,
Не помітили в гучному мегаполісі
Ми як почав згасати вогонь.
Так боляче було,
Та що було те й загуло восени,
Я б хотів змінити я минуле,
То нічого не міняв би взагалі.

Приспів.