Дозволь мені, мати

Дозволь мені, мати, криницю копати,
Чи прийдуть дівчата води набирати?
Всі дівки зійшлися води набирати,
Моєї дівчини не пустила мати.

Дозволь мені, мати, за жарти вмирати,
Чи прийдуть дівчата тіло й наряджати?
Всі дівки зійшлися тіло й наряджати,
Моєї дівчини не пустила мати.

Пусти мене, мати, пусти для годиться
На мертвеє тіло піти подивиться.
Іди, іди, доню, іди, не барися,
На першім порозі хрестися й молися.

Вона ж ції слова взяла й не спіймала,
Зайшла у світлицю та й поцілувала.
Оце ж ції ножки до мене ходили,
Оце ж ції ручки мене обіймали,
Оце ж ції брівки до мене моргали,
Оце ж ції губки мене цілували.

А мертвий із лавки до дівки коханки,
Давай, мати, шубу, поїдем до шлюбу.
Уже ж цяя слава по всім світі стала,
Що дівчина з мертвим на рушничок стала.
Уже ж цяя слава висить на кілочку,
Що дівчина мертвому вишила сорочку!