Співаночка

Спiваночки мої милi, де я вас подiю?
Хiба я вас, спiваночки, горами посiю.
Ой, як буде добра доля, я вас позбираю,
А, як буде лиха доля, я вас занехаю...

Гой, ви мете, спiваночки, горами спiвати,
Я си буду, молоденька, сльозами вмивати.

Заспіваю співаночку, голосом постелю
Та не одне засмучене серце розвеселю.
Ой, спiваночко, спiваночко.

Ой, співанко, співаночко, коломийко грила,
Коли тебе десь почую, велика в мя сила,
Лину до неба!

Коли тебе десь почую, або заспіваю,
То думаю, що літаю у нашому краю.
Понад горами, понад лiсами неси мене,
Спiваночко моя, до милого мого.

Ой, співанко, співаночко, неси мя на крилах,
Коли тебе десь почую, велика в мя сила!

На милого я чекаю, не можу чекати,
Підспівай мені, смереко, щоб мій час зайняти.
Як до мене милий прийде, я тоді радію,
А коли мене забуде, то похолонiю.

Iзгадай мнi, мiй миленький, два рази на днину,
А я тебе iзгадаю сiм раз на годину.
Як вiд тої спiваночки обiзвалась рiчка,
А хто склав цю спiваночку? Йванкова Марiчка!