Коза

Ну-ка, панове-господарове!
Постаньте в ряду,
Я Козу веду.
Недавно з Москви,
З довгими косьми,
Косами з'яжу,
Рогами зколю,
Хвостом-бородою
Да й двор замету.
На печі жито
Ногами збито,
Н полу й овес,
Велики порос,
В сінях пшениця,
Перепелиця
Вивела діти -
Любо гледіти.
Старшиє й меньшиє
Та й полетіли,
Середульшиє посиротіли.
Бігла Козинька до господіна,
Що й своїх діток не покормила,
Да взяла серпок,
Побігла в садок,
Нажала травиці й овсяний снопок,
Да й покормила
Да й своїх діток.
Бігла Козинька на тиї сільця,
На тиї сильця -
В Михайльовщину,
В Михайльовщині
Всі стрільці-ловці - Миколайовці
Хочуть Козиньку
Да й застрелити.
А я тих стрельцов
Д а й не боюси,
Тольки боюси
Старого діда - борода сіда.
Іде - хракає,
Києм махає,
Да й вдарив Козу
Під ліве вухо,
З правого й уха
Потекла юха.
Ось Коза впала -
Здохла, пропала.
Іди, Хазяїн,
Да й меду неси,
Ще й коледницю,
Ще й паланицю, ще й кусок сала,
Щоб наша Коза
Ситая стала.
Устань, Козинько,
Да й не линуйси,
Пану-хазяїну
В ноги вклониси,
Ще й хазяйочці,
Нашой панночці,
Щоб добра була,
Ще й сто грам дала,
Щоб наша Коза весела була.
А діду пирог,
Щоб Козу стирьог!

Добриве-е-ечір!!!!!