Ой, чиє ж то поле
- Переглядів: 371
- Місцевість: -
- Додано: 12 січень 2020
- Ключові слова: Народні пісні Ой чиє ж то поле Ніна Матвієнко Молитва
- Катеґорії: Народні пісні / Пісні про кохання, ліричні
- Автори/виконавці: Ніна Матвієнко
0
0
ТЕКСТ ПІСНІ:
Ой, чиє то поле, поле,
Широкі загони?
А це ж того козаченька,
Що чорнії брови.
Ой, чиї ж то воли, воли
В полі ходили?
А це ж того козаченька,
Що ми втрьох любили.
Що перша його кохала,
Друга постіль слала,
А третяя, чорнявая,
Чари наливала.
Ой, летіла зозуленька
Через сад куючи,
Ішов козак із вечорниць
Та й причаруючий.
От приходить він до дому,
Не каже нікому,
Да й сів собі кінця столу,
Підперся руко.
Його мати ріднесенька
Білі ручки ломить,
Ой, щось моє рідне дитя
Словця не промовить.
Ой, да й товариш,
Да кличе косити.
Ой, не можу, товаришу,
Головки носити.
Ой, приходить його другий
Да кличе орати.
Ой, не можу, товаришу,
Головки підняти.
Не тре мені того сіна,
Сіна, не копиці,
Потеряв я біле личко
Через вечорниці,
Через вечорниці...
Широкі загони?
А це ж того козаченька,
Що чорнії брови.
Ой, чиї ж то воли, воли
В полі ходили?
А це ж того козаченька,
Що ми втрьох любили.
Що перша його кохала,
Друга постіль слала,
А третяя, чорнявая,
Чари наливала.
Ой, летіла зозуленька
Через сад куючи,
Ішов козак із вечорниць
Та й причаруючий.
От приходить він до дому,
Не каже нікому,
Да й сів собі кінця столу,
Підперся руко.
Його мати ріднесенька
Білі ручки ломить,
Ой, щось моє рідне дитя
Словця не промовить.
Ой, да й товариш,
Да кличе косити.
Ой, не можу, товаришу,
Головки носити.
Ой, приходить його другий
Да кличе орати.
Ой, не можу, товаришу,
Головки підняти.
Не тре мені того сіна,
Сіна, не копиці,
Потеряв я біле личко
Через вечорниці,
Через вечорниці...
"Ой, чиє ж то поле" СХОЖІ КОМПОЗИЦІЇ:
Коментарi:
Вiдгуки та враження вiд пiснi (0)