Ой, чия то хата скраю, що я її не знаю

Ой, чия то хата скраю, що я її не знаю,
Чи не тої дівчиноньки, що я її кохаю?
Або я ту кучу тручу, або її завалю,
Або я ту дівчиноньку на папери змалюю.

Малював би-м на папери, та паперу не маю,
А пішов би-м за папером, сам дороги не знаю.

Ой, я маю товариша, товариш ня поведе,
Мій товариш кращий мене, він дівчину забере,
- Ой, дам тобі, товаришу, сто червоних на руку,
Лиш нероби, товаришу, межи нами розлуку.

- Ой, я в тебе, товаришу, сто червоних не беру,
А дівчину дуже люблю та й ся з нею оженю.
Ой, зайшов я та й до хати, роздивився по кутах,
А дівчина товаришу вже заснула на руках.