Дума про Байду

В Цареграді та й на риночку
Ой, там п'є Байда мед, горілочку -
Та не день, не нічку,
Та й не годиночку.

Пішов до нього цар турецький:
"Ой що ж ти робиш, Байдо молоденький?"

"Ой, п'ю, царю, мед, горілочку -
Та не день, не нічку,
Та й не годиночку,
Та не день, не нічку,
Та й не одну годиночку!"

"Покинь, покинь, Байдо та й байдакувати,
Бери мою доньку та й іди царювати!"

"Донька твоя поганая,
Віра твоя, царю, - віра проклятая,
Віра проклятая!"

Ой, як крикнув цар на свої гайдуки:
"Беріть Байду добре в руки,
Візьміть Байду і зв'яжіте,
Та й за ребро гаком зачепіте!"

Висить Байда на дубочку -
Та не день, не нічку,
Та й не одну годиночку.

Прийшов до нього цар турецький:
"Ой, що ж ти бачиш, Байдо молоденький?"

"Бачу, царю, два дубочки,
А на тих дубочках сидять голубочки.
Позволь, царю, лука взяти -
Тобі на вечерю голубоньків зняти!"

Ой, як стрельнув Байда з лука,
То поцілив царя поміж самі вуха:
"Тобі, царю, в землі гнити,
Байді молодому - мед, горілку пити!
Байді молодому - мед, горілку пити!"