Тече вода з Нумерова

Тече вода з Нумерова,
Тече вода зтиха, -
То хто ни був нумеровий,
То ни знає лиха.

Та хто ни був нумеровий,
На панцкім обіґі,
То ни знає, ні слихає
Кіженької біди.

Їде Сава дорогою,
Кінь сі потикає;
А він коня нагаєчков,
Нехай поступає.

Та ближит сі, пані Сава,
На своє подвірі,
Питає сі челядочки:
Шо сі ґіє в дворі?

Гаразд, добре, пані Саво,
Щіслива година,
В нашім дворі, в нашім домі
Стала сі новина.

В вашім домі, в нашім дворі
Стала сі новина:
Наші пані, ваші жона
Породила сина.

Сказав коні в стайню взєти,
Да вівса му дати,
Йа сам пішов до світлиці
Лискічко писати.

Сидит Сава конец стола,
Дрібні лискі пише,
Йа Савиха молоденька
Дитину колише.

Піди ко ми, малий хлопче,
Та вточи горівки,
Най сі нап'ю до здоров'ї,
До своєї жінки.

Піди ко ми, малий хлопче,
Та вточи ми пива,
Най сі нап'ю до здоров'ї,
До своєго сина.

И й пішов малий хлопец
Пива насипати,
Та стали сі гайдамахи
У віконці драти.

Пішов хлопец до комори,
Ни ґійшов пивниці,
Наскакали гайдамахи
Вікном до світлиці.

Вечір добрий! Пани Саво,
Як же ти сі маєш?
Великі ж ти госкі маєш,
Чим їх привитаєш?

Витав-бим Вас медом, вином,
Ци схочете пити?
Витав-бим вас сріблом, злотом,
Ци схочете взєти?

Ми ни прийшли, пани Саво,
Вино твоє пити,
Але-м прийшли, пани Саво,
Жикє твоє взєти.

Ми ни прийшли, пани Саво,
Срібло й злото брати,
Й але-м прийшли, пани Саво,
Головку ти' скяти!

Й але-м прийшли, пани Саво,
Головку ти' скяти,
Й але хоґімь на подсіні,
Буґємь сі махати.

Та пустив сі, пани Сава,
До ясної мечі,
Йа вни Саву на три спісі
Попід білі плечи.

Та пустив сі, пани Сава,
До ясної зброї,
Йа вни Саву на три спісі
Та й піднесли д'горі.

Та уфатив пани Сава
Нове пістолєтко,
Йа вни Саву на три спісі,
Та й піднесли швитко.

Та Савиха молоденька
Вікном укікала,
На служницу вірнесеньку
Зтиха покликала.

Та служнице вірнесенька,
Подай ми дитину,
Будеш мати від мні ласку,
Потий ни загину.

Та поклали, брате, Саву,
На кидрову лаву,
Та здоймили, брате, з Сави,
Сорочку криваву.

Та поклали, брате, Саву,
На тесові скілці,
Та здоймили, брате, з Сави,
Чоботи червінці.

Ой де ж твої, пани Саво,
Коні воронії?
А в містечку в Берестечку,
Там від Оленії.

Та де твої, пани Саво,
Воли голубенькі?
А в містечку в Берестечку,
Там від Городенкі.

Та де твої, пани Саво,
Мальовані вози?
Йа в містечку в Берестечку,
Стоя на подлозі.

Та де твої, пани Саво,
Мальовані брикі?
Йа в містечку в Берестечку,
Полотном накрикі.

А де твої, пани Саво,
Білі сороківці?
Та шос набрав, нашахрував
Попід Самаківці.

Та де твої, пани Саво,
Талярикі білі,
Та шос набрав, нашахрував
Кождої неґілі?

Та де ж твої, пани Саво,
Червоні дукати,
То шос набрав, нашахрував,
Из кождої хати?

Та ковала зазулечка,
Ковала, бинчєла,
Та вже ж ти сі, пани Саво,
Співанка скінчила.