Коляда про Січового Стрільця

А в чистім полі два яворочки, —
Ой, дай, Боже!
А межи ними світла світлонька, —
Ой, дай, Боже!

А в тій світлоньці Стрільчик Січовий, —
Ой, дай, Боже!

Стрільчик Січовий на ложу лежить, —
Ой, дай, Боже!

При правім боці шабельку держить.
Ой, дай, Боже!

Надійшла к ньому Божая Мати, —
Ой, дай, Боже!

Ой, синку, синку вже би вставати!
Ой, дай, Боже!

Вже твоє військо давно устало,
Ой, дай, Боже!

Уже гармати понабивало.
Ой, дай, Боже!

Бо наступає вражая сила.
Ой, дай, Боже!

Встань, подивися, все поле вкрила.
Ой, дай, Боже!

Встань, подивися, йди воювати,
Ой, дай, Боже!

Бо стало військо вже знемагати!
Ой, дай, Боже!

Ой, встану, встану, та подивлюся,
Ой, дай, Боже!

У бій кривавий я поспішуся.
Ой, дай, Боже!

В мене шабелька дуже щаслива,
Ой, дай, Боже!

Скілько махнула, врага побила.
Ой, дай, Боже!

За мене Мати Бога просила
Ой, дай, Боже!

Тай ся Христові низько вклонила.
Ой, дай, Боже!

Ой, стрільче, стрільче, кому ти служиш?
Ой, дай, Боже!

Ой, стрільче, стрільче за чим ти тужиш?
Ой, дай, Боже!

Ой, служу, Мати Богу святому, —
Ой, дай, Боже!

Ой, служу, Мати, Краю Рідному!
Ой, дай, Боже!

Ой, тужу, Мати, за сонцем ясним,
Ой, дай, Боже!

За щастям люду, за щастям красним!
Ой, дай, Боже!