Ой, у лузі калина стояла

Ой, у лузі калина стояла,
Ту калину дівчина ламала,
Ту калину дівчина ламала,
Всіх парубків вона чарувала.

Лиш одному нічого не шкодить,
Він до неї щовечора ходить.
- Ой, дівчино личка рум'яного,
Переночуй мене молодого.

- Я би тебе переночувала,
Коби я ся зради не бояла.
- Я ще в лузі не зрубав калину,
Я ще в світі не зрадив дівчину.

А дівчина як ті слова вчула,
Козакові на грудях заснула,
Ой, спить козак, ой спить молоденький,
Пробудився, - то вже день біленький.

Пробудився, а то біла днина,
- Ой, дівчино, яка ти зрадлива.
Ой, дівчино, яка ж ти зрадлива,
Чом ти мене рано не збудила?

Через твою, дівчино, запаску
Утратив я у цісаря ласку.
Через твою, дівчино, спідницю,
Заслужив я в цісаря темницю.

Через твої дівчино, фальбани
Заслужив я в цісаря кайдани.
Сидить козак, дрібний листок пише,
А дівчина дитину колише.