Лада

Прокидаюсь у ніжність ранку,
У смарагдовий подих сонця,
Срібні дзвоники – сміх із ганку –
Долітає в моє віконце.

Ой, Ладо, Ладо...
Ой, Ладо, Ладо...
Ой, Ладо, Ладо...
Ой, Ладо, Ладо...
Ой, Ладо, Ладо...
Ой, Ладо, Ладо...
Ой, Ладо, Ладо ла...

Лель гукає в долину літа,
В казку лагідну і мінливу,
Сходить в серці вогненним дивом
Квіт купальський, піснями вмитий

Ой, Ладо, Ладо!
Ой, Ладо, Ладо!
Ой, Ладо, Ладо!
Ой, Ладо, Ладо!
Ой, Ладо, Ладо!
Ой, Ладо, Ладо!
Ой, Ладо, Ладо ла!


Будем зорі в долонях пестить,
В жар співучий стрибать босоніж,
І шукати у хмарах сонних
Князя-Місяця білий перстень

Ой, Ладо, Ладо!
Ой, Ладо, Ладо!
Ой, Ладо, Ладо!
Ой, Ладо, Ладо!
Ой, Ладо, Ладо!
Ой, Ладо, Ладо!
Ой, Ладо, Ладо ла!

Ой, на Купала, на Купала
Біла лебідка прилітала,
Вінок із вогню заплітала,
Та в бистру річку та й пускала,
Та в бистру річку та й пускала,
Свого милого закликала.
-Пливи, віночку, річечкою,
Знайди милого в дальнім краю!

В морі Купалочка купалася,
Радо на сонечку сушилася,
Радо на сонечку сушилася,
Чистими росами вмивалася,
А як пішла вона до лісочку,
То зірвала собі жар-квіточку,
А тая квіточка з вогню, з вогню,
Дай же ти, дай мені долю ясну!
В морі Купалочка купалася,
З нашим Купалочком побралася!

Гори, гори ясно, щоби не погасло! 12 разів


Щастя! Небо в обійми кличу,
П'ю єднання одвічну радість,
І вплітаю у крила райдуг
Душі рідні – сонячні свічі!

Ой, Ладо, Ладо!
Ой, Ладо, Ладо!
Ой, Ладо, Ладо!
Ой, Ладо, Ладо!
Ой, Ладо, Ладо!
Ой, Ладо, Ладо!
Ой, Ладо, Ладо!