Мати земле, зодягнись у вишиванку

Над квітучими берегами зашуми, діброво!
На чарівних струнах заграйте, стрункі явори,
Мати земле, зодягнись у вишиванку святкову!
Бо до тебе ідуть у гості на свято дочки і сини!

Заспівай, соловейко, пісню про гори Карпати,
Про найкраще місце на землі - рідний мій край,
Із світів зустрічай ключ журавлів, рідна мати,
І веди у вишневий садочок, у зелений гай!

Вклоняюсь низенько, рідна матінко мила,
За твою любов, ласку і безмежне серце золоте,
За духмяний хліб, що зародила щедро нива,
За сонячні весни, які наливали літо осяйне!

Рідна земле, незрівнянна красуне синьоока,
Над селом увінчана в райдужній короні,
Замріяні ліси, степи, поля. роздолля широке,
У храмі прикрашені рушники святі в іконі...

На світі найдорожча наймиліша ти - землице!..
Тут дитинство, юності пройшли найкращі роки,
Із джерела відлунює водограй цілюща водиця
І манить ясно зоря, щоб цілувала мамині сліди.

Із криниць черпаю сили духу і натхнення...
Жива вода тамує спрагу душі у чужому краю...
Світанки причащають єлеєм моє одкровення,
Бо я тебе люблю дуже-дуже, мій тихий раю!..