Верховина

Де черемшина, мов перлина,
І вітер гладить їй косу,
Моя там рідна Верховина
В туман ховає всю красу.

Стрімка Ріка біжить в долини
З високих гір попід гаї,
Красу і пісню Верховини
Несе в далекії краї.

А білий день лиш вийде з нічки
На травах заблистить роса,
І синь паде у бистрі річки,
Себе там бачать небеса.

Туманом криється долина,
Знімає сонце з трав росу -
Моя це рідна Верховина!
Ну, де знайти таку красу?..

Мов ланцюги дзвенять потоки,
Там пахне і п'янить хвоя...
Це там мої далекі роки,
Мандрує там душа моя...

І я люблю цю Верховину,
До неї лину уві сні!..
Мов колискову мати сину
Свої співаю їй пісні!..