Прощена неділя

З міста, що ракетами розтрощене,
До усього світу прокричу:
Цього року у Неділю Прощену
Я, здається, не усіх прощу!

Світе-світе, гарно ж ти нас кинув!
Та у пеклі цих страждань-терпінь
Все ж стоїть золотоверхий Київ,
Буча, і Гостомель, і Ірпінь!

Ми усе здолаємо і вистоїм!
Потім ще і рештки приберем
Тих усіх, котрі були тут прислані
Вузькооким лисим упирем.

Світе-світе, гарно ж ти нас кинув!
Та лицем до орків і почвар,
Все ж стоїть безсмертний наш Чернігів,
Харків, Суми і Енергодар!

З вами й я і вистою, й вцілію,
Як у землю рідну міцно впрусь!
Я ніколи не прощу Росію.
Чом відводиш очі, Білорусь?..

Світе-світе, гарно ж ти нас кинув!
В пику боягузливих Європ,
Все ж стоїть незламний Маріуполь,
Бровари, Охтирка, Конотоп!

Світе-світе, гарно ж ти нас кинув!
Але попри шторми лихоліть,
Все ж стоїть золотоверхий Київ!
Україна все таки стоїть!