Я чую відлуння кроків

Я в рідне село лелекою вернусь,
Віддам низький уклін Отчому дому.
З батьківської криниці водиці нап'юсь
І від щастя зрадію, як дитя в ньому!

Тут з діда-прадіда моє коріння!
Моя колиска - синє небо і земля.
В саду медових яблунь, груш цвітіння
Солодить, як спів пташок, душу окриля!

Тут дитинство, юність - золота пора!
І перша любов цвіла, як цвіт вишні.
Зорю, як зірка, до берега Дністра
І у спогадах згадую дні колишні!..

Тут матуся вчила мене співати!
Трудитись, працювати, іти до мети.
Свій біль душі міцно в кулак стискати,
Щоб крізь грози, дощі тернистий шлях пройти!..

Тут початкова школа знань і добра
Закладала фундамент у мою душу,
А рідна мова - поезія сестра
Колише безсонні сни в спеку, стужу...

Я чую відлуння кроків з юних літ,
Де ходили в поля мої босі ноги.
У вінок сплітаю мрії пишноквіт,
Зустрічаю юну весну край дороги...

Я розправляю, як птах, вільні крила,
Тут мої падіння, злети - казкові сни.
Тут ліс, гаї, річка і чайка біла
На крилах мрій несе у рай весни!..