До перемоги

До перемоги! З надією у серцях
Ми вирушаєм на небезпечний шлях!
В труну окупанта забити останній цвях,
Щоб матері не чекали на своїх синів
Зі сльозами в очах!..

Холодне сонце лютого прокинулося від вогню,
І з тої миті час ураз сповільнив течію.
Земля здригнулась, небо оповила рокова імла,
Орда зі сходу й півночі війну підступно принесла.

У темнім лісі під заграву наш працює кулемет.
В окопі зимнім під вогнем сидить колишній "іхтамнєт".
Прийшов звільняти від свободи, благ і миру наш нарід,
Зібравши на своїх теренах весь свій бруд, мерзоту й збрід.

До перемоги! З молитвою на вустах,
Аби якнайскоріше ворога трафив шляк!
Стискаючи зуби і переборовши страх,
Щоб діти не спали в підвалах, аби пережити цей жах!

Гарматним м'ясом "орків" встелена Свята земля,
Хотіли висмоктати соки з неї, мов триклята тля,
Раби, які не знали волі, взялись нас як жити вчить,
Тепер їм добривом довіку в нашім чорноземі гнить.

До перемоги! З молитвою на вустах,
Аби якнайскорше ворога трафив шляк!
Стискаючи зуби і переборовши страх,
Щоб діти не спали в підвалах, аби пережити...

До перемоги! Зі зброєю у руках
Підіймемо гордо наш жовто-блакитний стяг,
Щоби супостата настигнув суцільний крах,
І вітер свободи над мирним небом розвіяв зла прах!