Мати-емігрантка

Іронія долі... Історія матері-жінки:
Зібрала валізу і їде в незвіданий край.
Її проводжає родина, неначе навіки...
Куди вона їде? Навіщо? Чому? - Не питай...
Хіба не знайдеться їй місця у рідному домі?
Чому вона тяжко працює на іншій землі?
Поїхала мати у пошуках кращої долі,
Щоб в скруті не жили, не ниділи діти її.

Приспів:
Берегиня роду, мати-українка,
Втратила свободу... За кордоном гірко...
Коротає вік свій на чужій землі,
Ждуть від неї вістку діточки малі...

А діти сумують: їм мамина ласка потрібна,
З вікна виглядають в зажурі старенькі батьки.
Скоріш повертайся додому, матусенько рідна, -
Читає в листах вже до болю знайомі рядки...
Так часто в тривожні хвилини втрачали ми віру,
Губили надію, та не забуваймо одне:
Без матері-жінки ми втратимо і Україну.
Не нація та, що так легко втрачає святе!

Приспів.