Стирач

Місяць заходить, темрява перед світанком,
Наше ліжко відбилось у незнаних донині очах,
Я не боюся, бо знаю, що йде тобі зміна,
В ім'я дощу, Господа Стирача.

Я відчуваю, як чара твоя відлітає
Іншим стає ніжний дотик до мого плеча,
І міняєшся ти, ніби місце для інших звільняєш,
В ім'я дощу, Господа Стирача.

Холод, тепло у чужому загиблому сні,
Наші міста порожніють, як мертва вода,
І часами я марю, що світ буде кращим за тебе,
В ім'я дощу, Господа Стирача.

They finally met the oppression,
And they were seduced to surrender,
And then the others came to replace them,
In the name of rain, the lord eraser.



/english version/

"Moon setting, the darkness before the light,
At our wedding bed, the maiden of unknown stares,
I'm not afraid, I know your relieve has come to life,
In the name of rain, the lord who comes to erase.

Now I feel how your charm flies away,
The tender touch to my shoulder changes someway,
You shift your form, as if the place for her you freed
In the name of rain, the lord who comes to erase.

Coldness and warmth in the alien desolate dream,
Our cities empty like water flowing dead,
And sometimes I rave of the world being better than thou,
In the name of rain, the lord who comes to erase.

They finally met the oppression,
And they were seduced to surrender,
And then the others came to replace them,
In the name of rain, the lord eraser."