В рай!

Сонце - вогонь, крига - вода.
Те, що всередині, рветься назовні.
В лоні небес радість-біда,
Наше життя у нас на долоні!
Все, що візьмем, з тим і підем
Плакать, сміятись, плисти, тонути.
Ми разом ідем шукати Едем -
Буде нагода туди зазирнути.
Для кого Едем, де снідав Адам,
Для всіх, чи лиш тільки для обраних буде?
Скільки там, крім Єви, дам було?..
Чи прикриті їхні груди?

В рай! В рай! В рай!..

Крига - вода, а Сонце - вогонь.
Те, що всередині, рветься назовні.
Кожна брехня це черговий полон,
Сонце в зеніті, а Місяць у повні...
Спокусливий змій - великий черв'як,
Водиться він не тільки в Едемі,
Він повзає скрізь, і тут, серед нас -
Усюди, де яблука спілі, а не зелені.
Для кого Едем, звідки вигнали Єву,
Для всіх, чи тільки для "вибраних Богом"?
Що ж тоді там, якщо в нас тут життєве?..
Змій там з обрізаним чи гострим рогом?..

В рай! В рай! В рай!..

Правда товста, її не сховати.
Всім хто це спробує - боляче буде.
Правда - життя, а Істина - мати.
Едем не для всіх. А, от правда для люду!