Сон

Я думав про гордість, про славу, про честь,
Я думав про любов і за одно про смерть,
Я думав, як важко буде відійти,
В голові панували дві сторони:
Сторона Бога і сторона Сатани,
Диявол казав: Стрибнути легше,
Напевне він знав, що для мене не в перше,
В його очах я бачив смерть, я бачив хвороби...
І те, що я бачив було подібне до мого,
Я дочекався облому, я відчував в тому,
Із криком в серці я хотів додому,
Диявол стояв і про своє мріяв.
А я дивився на двох і ні одному не вірив,
Я не вірив Сатані, бо все добре зважив.
Я не вірив Богові, а чому не скажу,
Диявол казав: Так буде краще...
Бог мовчав і тому було важко,
Повірте мені, коли стоїш на обриві
До голови не приходить правильний вибір,
І хоча була затьмарена моя голова,
Від диявола почув я такі слова:
Іди додому у своїй подобі,
Викликай не виліковний рак крові,
Ти стоїш і не бачиш, ти терпиш і не плачеш,
Я не розумію, чому вони не вперті,
Ти вже давно чекаєш своєї смерті,
А перед обривом втрачаєш баланс,
Чому ти не використаєш свій шанс?..
Та Бог закрив йому рот одразу,
І сказав для мене вигідну фразу:
Коли настане час твоєї смерті,
А там тебе чекають брати і сестри.
І після дороги втрачених надій
Я знов повернувся до забутих мрій!..

Приспів:
Знову сниться дивний сон:
Сміх і крики зійшлися в унісон,
Нема повітря і я горю в вогні,
Як добре що це все, приснилось мені!..

Прокидаюся зранку після дивного сну,
Відкриваю очі, але здається що сплю,
Наче прикутий до ліжка, я лежав нерухомо,
Це була страшна картина:
Наче чорний диявол, стояв у пітьмі,
Говорячи нам: Віддайте душі мені!
Погрози в нашу сторону, наче кілки в серці.
І вже ні якого страху, лише справа честі.
Бо ми - бійці світла, які живуть в світлі дня!
Під впливом вогню диявол повторяв,
Він не відступався від своїх слів.
І тоді в нас прокинувся інстинкт братів,
І ми брат за брата відстояли життя
За старших, за брата!
І диявола слова перед нами згоріли у вогні!
Але це не дає легкості в душі...
То, чому можна?.. І вже набір слова:
Це просто сон, який сниться ночами...

Приспів.