Пані мріє

Дощ бруківкою. У готелі
Пані слухає шум і грім,
Тіні мрій на готельній стелі,
Пані мріє про власний дім...

Там у пічці танцює вогник,
Там у вікнах фіранок дим,
Там у сутінках можна довго
Чаєм грітися золотим.

Там на вікнах червоні квіти
Розквітають на захід-схід,
Там так хочеться відпочити
Від навали численних бід.

Та, у плед загорнувши плечі,
Наче в ніжне тепло долонь,
Можна мріяти цілий вечір
Та дивитися у вогонь.

Почуватися у безпеці
І, можливо, щоб хтось, колись
Теплим поглядом в соннім серці
Розпалив би кохання віск...

І, можливо... Та неможливо.
Ніч в готелі та у вікні.
На бруківці гуркоче злива,
Тіні мрій на чужій стіні...

Перехрестя століть і кроку,
І надій перехресний крах.
Пані мріє про дім, допоки
Гатить дощ у готельний дах...