Страхом задуває

Спитай мене, як справи?
Посміхнуся, скажу: Добре все!
Зліва все активно,
Справа все активно, та лице бліде.
Солодке бізе не солодке більше, чомусь,
Не вважай мене взірцем.
Намагання чавити з себе творчість,
Коли запасу мізер, інколи думки
Завершити це, стати білим комірцем,
Записати всі мрії крихким олівцем,
Стати типовим типом
З завідомо відомим кінцем...
Так виявилося, в мене мрія надпроста:
Мати можливість спати,
Коли не тривожить сирена,
Виходити босим на подвір'я,
Все навколо зелене,
На обличчі у всіх посмішка
Від магаза до блокпоста.
Написати малій паперового листа,
Чути слова: Ось моє фото,
На заставку постав!
Біжу туди, роблю все там,
Треба зайти до юриста,
Серед цього всього
Аудіокнигу послухати, такий лайфстайл.

Приспів:
Страхом задуває у моє вікно,
Налию страху чаю,
З ним вип'ємо разом...
Страхом задуває у моє вікно,
Спитав, чого шукає?
Сказав: Тебе й вино...

Попіл з під моїх стоп,
Кросівки а.к.а., стерта підошва,
Думки пошлі, мрія - знайти перлину в мушлі,
Або хоча б "шоби с моєй землі гади ушлі",
Я часто в інсті читаю дірект, будь ласка, пиши!
Таких, як ми, не приносить лелека,
Це все прикол для дітей,
Капуста - однозначно теж не варіант,
Це все не те! І навіть на Новий рік
Нас брату не дарили, не вірте!
Ми з біолабораторій, результат
Синергії *банутості і квітів!
Багато кентів, проте все менше друзів,
Випробування такі, ніби ми зі сталі,
А де кузня?..
Виливаю на папір думки, поки не пізно,
Ніжно б'ю по руками, за ноги кусаю грізно.
В який момент ми в війні загрузли?
Напевно, тоді, коли тут народились,
Століття назад і вперед, історичні вузли,
Надія, шо зараз 2021-й,
І нам це все приснилось...

Приспів. (2)