Осада

З вузьких і тьмяних прищурів бійниць,
Не розпізнати під масками лиць.
Гуркіт барабанів. Не глянути вниз,
Під трель тятиви й стріл пересвист!
Старий король посилає на стіни
Вчорашніх хлопчат, ще вчора — пажів.
Час їх настав, їх доля невпинно,
Відміряна змахом найманих мечів!
Тиждень палає усе, що горить —
Дома і серця, тут важко вціліть!
Дружина сумний свій борг віддала...
Співає король такі пісні слова:

Приспів:
О-хо-хо... На полі бою,
О-хо-хо... Світання вмить.
Добре, не поранен коли,
Пощастило, коли вбит...

А за плечима хлопчат немовлята
Смокчуть груди худих матерів.
Дами колишні, втомившись ридати,
Висмикують стріли із мертвих мужів..
Маски відкинуті були за річку,
Виросло місто знов з небуття.
Паж той маленький, що виріс на вічність,
Наспівував пісню стару все життя:

Приспів.