Найгірша

А, знову!.. А, знову!..

Приспів:
Я - найгірша людина на землі!
Як добре, що ти довіряєш мені!
Всі мої глухі кути
Так любиш ти! Любиш ти!

На самоті попід дахом я
Криком лунаю сухо,
Я скоса лягаю усмішкою,
Боляче стиглою на вуста
Та навіть, крокуючи в прірву,
Ти все ще тримаєш мене за руку,
І разом, я вірю, знайдемо
Потрібний шлях!
Хочеться знищити той мотив,
Який мене розбудив,
Світ тебе виплюнув, народив,
Хоч ти цього не просив.
Сльози висохнуть,
Та шрами залишаться отут.
Не чіпай мене руками,
В мені отрута!..

Приспів.

Журба розквітла, наче айстра,
Хтось головастий каже,
Що злітають перед тим, як вниз упасти!
Думки тріскотять,
Як кісточки в собачій пащі,
Все навколо верещить, що я - пропаща!
А хіба ні? У мені стільки провини,
Що від неї можна посивіти,
Все життя я доводжу щось,
Все життя я блукаю десь!
Чужими вустами, чужими ідеями,
А мої де? Куди усе це іде?
І коли це мине, та ще безліч питань,
Які не мають відповідей.
Сльози висохнуть,
Та шрами залишаться отут,
Не чіпай мене руками,
В мені отрута!..

Хочеться знищити той мотив,
Який мене розбудив!
Світ тебе виплюнув, народив,
Хоч ти цього не просив...