Мій дім

Був в мене дім. Чи мені здавалось.
Настав час – додому...
Не пустили - так сталось.

Приспів:
Нічого не сталося, просто він — "хворіє",
Тихо "плаче" стінами, серцем холодніє...
Та нічого, я чекаю, час усе зціляє,
Як одужає - зігріє, і мене згадає.

Настав час - додому, не пустили.
Що зробиш — так сталось.
У кімнатах - пустка, тиша в них лунає,
Все, що було, як листя, у вирій вилітає.

Приспів.

Спогади всі згаслі, мов свічки на вітрі,
Те, що рідним звалось, стало надто хитрим.
Дороги зруйнували... І в очах - туман,
Тут тепло не гріє, воно є обман...

Приспів.

Є нова дорога. Буде - новий дім.
Маю я надію - не буде чужим.
І не дме там вітер, не згасне вогонь,
Душа вже має спокій, серце, охолонь...
Там стіни міцніші, дихають добром,
Там світло в вікнах, що манить теплом.
Тут час зупинився, а серце співає,
Хай успіх і удача мене не лишає!..
Нічого не сталося, новий дім вітає,
Тихо гріє стінами, теплом огортає.
Що іще чекати, час усе зціляє,
Хтось в житті, напевне, про мене подбає.