Залишаю дім

Я залишаю дім,
Не вимикаю світло в ньому...
Я залишаю тінь,
Час зупинив тепло і холод...
Я залишаю дім,
Скелети у шафі і свій одяг...
Я залишаю сміх —
Нехай згадає дітей моїх!..

Знову несправжнє літо
Ховає сонце від війни,
Якщо його люблять діти —
Тоді ми - квіти, не гриби!..
Я здав свої ключі,
Твій голос уночі
Залишив там,
Знову сам на сам...

Я залишаю дім,
Човен заплив за береги...
Я залишаю біль,
Фантоми не зникнуть з голови...
Я залишаю дім —
Це місце сили і журби...
Я залишаю дім,
It's always open, мушу йти!..

А може, це справжнє літо,
Може, не спалить — не згорим?!!
Але ж його люблять діти —
Тоді ми справжні, як гриби!..
Я здав свої ключі,
Твій голос уночі
Залишив там,
Знову сам на сам...

Знову — ху*ове літо,
Шукає закінчення війни,
Але ж ми — є його діти —
Може, не квіти, а гриби?..
Я здав свої ключі,
Твій голос уночі
Залишив там,
Знову сам на сам...