Ніхто крім тебе

Ти ішов до людей, не чекали тебе,
І кидали каміння, і плювали в лице.
Ти несеш ахінею! - кричали у слід,
Примудрялися бити, а ти був, як лід.

Приспів:
І ніхто крім тебе не ходив по краю
Прірви злоби й гріху, де не має жалю.
І ніхто крім тебе із цвяхами в руках
Так усіх не любив, так усіх не кохав!..
Так усіх не любив, так усіх не кохав!..
Так усіх не кохав...

Ти під сонцем згоряв, ти гуляв під дощем,
Не ховався ніде під широким плащем.
Балагурити скрізь, звеселяючи люд,
То було не твоє, ти теплом змивав бруд!..
Щоб було нам Життя, ти сам Жертвою став,
Не просив, не благав, співчуття не чекав.
Був міцніше граніту, мав би довше пожити,
Хоч своїх ворогів ти міг сто раз убити.
І сказав ти мені: Сам гріхи не неси!
Що за мене ти їх понесеш на собі.
Понесеш на собі...

Приспів.