Безсмертний

Вирощений серед бетону,
Життя твоє буде недовгим,
Друге твоє ім'я - самотність.
Голоси в голові бажатимуть
Стрибнути з висоти.
А коли ти будеш летіти,
Нічого не згадаєш,
Бо не жив, а виживав,
І за спиною нічо не маєш.
Очі твої не бачили
Нічого крім пустоти...

Цілі на майбутнє не думав,
А може саме ти це ціль.
Схожий на підвальний пил,
Сильний біль заглушив думки,
Ти вже прилетів і кричиш на землі.
Вперше за весь час ти відчув хоч щось,
Бачиш темний силует, підходить хтось,
А тепер навіки закриваєм очі,
Все навколо темне, темніше ночі...

Знов і знов. і знов народився,
Вуха прорізає писк.
Неприємний присмак у роті,
Нічого не бачиш нічого не чуєш,
Тебе це вже не дивує.
Давно уже збився з рахунку,
Та кого це хвилює,
Де ти проснешся, та де заночуєш.
Робиш перший крок,
Одразу на дах,
Всього лиш стрибок,
І заново цей жах...