Живий

В тім, що ти живий
Немає твоєї вини.
Бо найпростіше, кажуть,
Позбутись війни – на війні.
Самурай – найсамотніший,
Бо побачити він посмів,
Що життя його
Не важливіше інших життів.
Бо всі знають початок
І знають кінець вірша,
Бо гостре лезо турбує
Не сила удару – іржа.
Кулі в цинках соромляться,
Що не в стволі вони.
В тім, що ти живий –
Немає, немає твоєї вини...
А як порину в пітьму,
Чи опинюсь в полум'ї.
Що знадобиться мені тоді?
Що ж я з собою візьму?
Віру в пекельнім вогні
Перед очима жалю,
Єдине про що молю:
Доле, відміряй мені:

Як тиражовані піки емоцій
Втрачали сенс, як нас подекуди
Рясно і відчутно спіткав піхвець,
Як козаки, сміючись,
Заправляють і ладять старі корчі,
Як бісів ворог лютує,
Як зимно в сіряк вночі...
Як за останнім блок-постом
Закінчується рок-н-рол,
І за лаштунками мріє мирняк
Про договорняк, і замовляючи
В п'ятницю ввечері модний унагі-рол,
Лиш пам'ятай: в цього вечора
Прізвище є і ім'я, і сім'я!..
А як порину в пітьму,
Чи опинюсь в полум'ї, чуєш?
Що знадобиться мені тоді?
Що ж я з собою візьму?
Чи віру в пекельнім вогні
І перед очима жалю,
Єдине про що молю:
Доле, відміряй мені:

Місячне сяйво понад тихою водою, |
Побачень випадкових в чужині, |
Безсонь з коханою, веселого двобою, |
І волю, а не мури кам'яні. |
Смішливих пабів з друзями живими, |
Натхнення перед створенням пісень!.. |
Весь осад із душі моєї вилий! |
І ще один прошу весняний день! |
Один весняний ден! | (2)

Букет гортензій - і вона щаслива!
Зізнання і палке, і не сміливе...
Різноманіття невідкладних справ...
І розуміння, що твій час - настав...