Не кидай слів

Не кидай слів, що серце рвуть на шмаття,
В людській душі багаття не гаси.
Для когось слово — гірше, ніж прокляття, —
Ламає крила у важкі часи.

Не сип отрути у відкриту рану,
Не підливай у вина гіркоти.
Бо слово — меч, що нищить без обману,
І ним убити можеш саме ти.

Хай слово стане джерелом надії,
А не вогнем, що палить без жалю.
В гіркі часи буремної стихії
Ти краще руку простягни свою.

Бо що посієш — те і будеш жати,
Живе цей світ відлунням наших дій.
А в мить, коли не знаєш, що сказати —
То обійми. А ранити не смій.