Рожеві окуляри

Поверніть мені рожеві окуляри,
Хай все здається світлим і простим,
Щоб знову світ сприймати без примари
Та тіні страху з присмаком гірким.
Нехай реальність трохи почекає,
Я їй і так віддам свої роки...
Моє нутро без світлих днів страждає
І зачиняється на всі свої замки...

Приспів:
Нехай на мить усе стане наївним,
Без захистів, без шрамів, без броні,
Щоб щастя не було чимось надмірним,
І світло залишалося в мені!

Поверніть мені ілюзій теплий спокій,
Де серце ще не знає слова "втрата",
Щемить воно в реальності жорстокій,
Бо за прозріння є висока плата...
Хай очі знову бачать без тривог
І тіней, що ховаються в зіницях,
Щоб страх не вів зі мною монолог,
І правда не губилась у дрібницях.

Приспів.

І хоч ілюзій час минув давно,
І вже він все рятує, як раніше,
Та в серці ще живе його тепло,
Що робить погляд мій яснішим.

Приспів.