Несе мене ріка

Скільки тримаю
Те, що не тримається,
Та переймаюсь тим,
Чим не всі переймаються...
Скільки тримась
Сам, склеєний сто разів,
Я би, братику, тобі розказав,
Але ж ти сам все знаєш без слів!..
Не чекай мене, мала, зранку, звечора,
Є одна, яка все нам заперечила.
Не питай мене, чи я буду твій...
Забрала біда - я належу їй...

Приспів:
Ой, несе мене ріка,
Де глибоко, де перекат,
І все до берега ніяк,
Кружить, відносить течія...
Ой, ти, доля, нелегка,
Несе ріка, я нарікав,
Та як підслухала біда,
Стала безкрайньою вода...

Ніч-день, на районі
Суєта чи драма,
За слово зачіплялися,
Кого чіпляли - падав.
І мусорський наряд навряд
Знайде тут щось цікаве,
Малює чорний ствол червоним
По асфальту рани...
Переплилась по злому
Мої два кольори -
Червоне і чорне!
Сам собі нагадав
По широкій долоні
По лініях долі!
Потяг приїде туди,
Куди ведуть його колії.
Дорога в безодню!
До неволі поволі
Такого бачив доволі.
Зробив все по свому!
А чи пропав, а чи пан?..
Шукай мене по фронтам,
В лісопосадках, десь там,
Зі смерю сам на сам...
Оно в бесі горить їх десант,
Дим чорний застеляє небеса.
Коли ти в штурмових військах,
Вбий першим, це війна зблизька.

Приспів.

Стала безкрайньою вода...
І шукають поживи ворони...
Пожива є у обидві сторони,
Де тут мертві, а де живі?
Вогнепальні і ножові...
Ой, зітріть мені, прошу, спомини!..
Краще вони, звісно, а ніж ми...
В ніч уходить дорогами рваними
Наша зграя вовків караваном...