Де воно поділося все?..

Де воно поділося все чесне,
Добре, тихе, совісне, просте?..
В полі дощ, під лісом плаче щезник,
Бо не те навколо, все не те...

Лист намоклий тулиться до нього,
Він собі зіщулився й затих,
Позникали люди до одного,
Не живеться щезнику без них...

Він колись курив собі під лісом,
В люльці дим з малини і смоли,
Обертався вовком, змієм, лисом,
Щоб його боятися могли.

І втікали люди, як годиться,
Як годиться - "Матко Божа!", "Йой!"
Він сміявся - сипалася глиця...
А тепер не той вже час, не той...

Все частіше в людях вітер віє,
І тепер боїться щезник їх -
Обернулись вовком, лисом, змієм,
І не кличуть божих, ні святих...

Все якось би вовчими стежками,
Все якісь би підлості під дих,
Заросли серця ожинниками,
І не видно сонця з-поміж них...

От тому у полі дощ, і щезник -
Щезнинятко мокре і святе
Все шукає, де поділось чесне,
Добре, тихе, совісне, просте...