Батькові

Як швидко, батьку, роки пропливли,
Літа рясні й квітучі юні весни.
І дні, коли молодші ми були,
Знов у глибинах пам'яті воскресли,
Удвох з тобою сядем за столом,
Хай спогадами нам всміхнеться хата,
І, як колись, наповниться теплом,
Бо маєм, що згадати й, що сказати.

Приспів:
О, рідний батьку, ти
Приносив у дім світанки
І день новий
Стрічав біля воріт!
Мене в дорогу
Виряджав ти зранку,
Благословляв
Добром в широкий світ!

Твої літа вже сріблом зацвіли
І в мене сивина лягла на скроні.
Недавно ми разом усі були
Та роки наші, мов шалені коні.
Тепер онуки й правнуки уже
Несуть поміж людей наш рід по світу,
А в серці чуєш, батьку, тихий щем
Та зацвітуть сади, бо сонце світить!
І знов нам усміхається весна,
Все повертає до життя з любов'ю.
По вінця, батьку, наллємо вина
І вип'ємо до дна і за здоров'я!
Тож дай нам, Боже, по життю ще йти
І довгою нехай буде стежина,
Бо поки в мене є на світі ти,
То доти я ще син і ще – дитина.

Приспів. (2)