Молитва до Матері

Вклякаєм до образу Вашого, Мамо, в граніті
І щиру молитву із серця до Бога несем:
"Чому Ти так мало дав Неньці прожити на світі?", |
Чому Ви, Бабусю, спите тут в землі з Дідусем?" | (2)

"Не треба журитися, милі мої соколята,
Злітайтесь частіше у рідну домівку, сини,
Щоби не черствіла там пусткою батьківська хата, |
До вас ми прийдемо у гості ночами як сни". | (2)

І стелиться спішно дорога до отчого дому,
Здається, ось рідна Матуся нас знов вигляда ...
Але там, у брамі, зустріти немає вже кому, |
Гіркою сльозою впаде на поріг Коляда ... | (2)

"Верни нам Матусю!" – молитвенно просимо Бога.
"Спечіть нам, Бабусю, насущну хлібину в печі!".
...І дивляться Тато і Мама з портрета німого, |
І мовлять до нас у святім мерехтінні свічі: | (2)

"Погляньте, синочки, росте біля хати калина,
І яблуні-вишні там рясно весною цвітуть ..."
А дзвін малиновий селом нашим пам'яттю лине, |
До церкви у Свято онуки правнуків ведуть. | (2)

А, може, колись ми зустрінемось з Вами, Матусю,
В Господньому раї калина розквітне нам знов,
А в отчому домі правнуки згадають Бабусю – |
В хлібину насущну вкладуть їй одвічну Любов ... | (2)