Шана і любов

Там, де любисток стелиться і м'ята,
Де джерело хлюпоче з-під землі,
Чекає нас в старій господі мати,
Куди несемо втіхи і жалі!
Помолиться, як сонце вже за обрій,
Аби щасливим був прийдешній день,
Наставить нас в житті лише на добре
І заспіває радісних пісень!

Приспів:
Помножиться добро, зміцніє віра
І щастя, мов на крилах, прилетить,
Іще зустріне в спориші подвір'я
І річка, що під вербами біжить!

Привітливо до столу нас запросить,
Отак уже повелося здавна,
Що ми для неї - найдорожчі гості
І нами так шанована вона!
Нехай штормлять життєві океани,
І хай не в такт міняються часи,
Ніколи не зміліє наша шана,
І не подрібнуть мальви у росі!

Приспів. (4)