Зернятко

Я зернятком був і посіявся в мамі,
А до неї втік з татусевих долонь.
Господь сонечко посилав там мені днями,
Ангел уночі навівав райський сон.
Не ткані пелени мені там слали,
Не руки теплом вповивали.

Хоч і добре там, та не міг я чекати.
Знав я, що любов сонечком й тут спалахне.
Вже не ангел сам, а вдвох мама із татом
Знову в дивний сон заколишуть мене.
З їх любові пелени мене гріють,
Від любові руки лагідно леліють.

Вперше обійму тільки тата і маму,
І до них уперше тихо усміхнусь.
Перший крок зроблю тільки разом із Вами,
Першим словом я лиш до Вас обізвусь.
Дружна буде сім'я - мама, тато і я!