Дорога в юність

Звела гніздо голубка навесні
Біля вікна, а голуба немає...
Приснилась мати молода мені,
Дзвінко сміється і пісні співає...
Приснився батько, ніби у саду
Косить траву м'яку, наче шовкову,
Солодкий сон, все ніби наяву,
Хочу, щоб він мені приснився знову.

Хороводи в небі водять зорі,
Місяць пливе в срібному човні,
Солов'ї співають в дружнім хорі,
Та чомусь невесело мені...
На духмяні трави впали роси,
Пахне матіола у саду,
Стежкою ступають ноги босі,
Ніби в свою юність я іду...

Я прокинусь вранці на зорі,
Стеляться тумани над ярами,
Споришевий килим у дворі,
І калина гнеться під вітрами...
Мій рідний край, як я тебе люблю!..
Тут завжди голос мами й батька чую!..
З криниці воду найсмачнішу п'ю,
Тобі пісні свої щодня дарую!..

Хороводи в небі водять зорі,
Місяць пливе в срібному човні,
Солов'ї співають в дружнім хорі,
Та чомусь невесело мені...
На духмяні трави впали роси,
Пахне матіола під вікном,
Стежкою ступають ноги босі,
І життя пройшло неначе сон...