Додому

Речитатив:
Форпост Лихвару:
На прийомі:
Рашка капітулює!
Хлопці, перемога!
Прийняв.
Закінчилась війна!
Додому!

Коли трава під ноги стеле шлях, я йду!
Коли немає сили жити, я живу!
Так хочу скоріш прийти додому я,
Бо я знаю, мене чекає там сім'я!
Моє життя у фото в рамці на стіні,
Відбитки синових долонь
Мене чекають на вікні...
Так тепло, коли в руках гарячий чай...
Так тихо шепоче вітер: Засинай...

Я побудую сину замок із піска,
Щоб лютий ворог не поцілив його війська.
Так влучно стріляють лицарі мої,
Так сумно - моя країна у вогні...
А хлопці їдуть на війні - таке життя,
Любов і смерть - один лиш крок і забуття,
На небі боронять світло пацани,
Додому вже не повернуться вони...

Жбурну брехливий телевізор я у вікно,
В вікні нічого не змінилось - німе кіно...
Так низько літає білий літачок,
Я вдома чіпляю сміток на гачок...