Пісенька про короля

В похід на чуже королівство зібрався король,
Йому королева мішок сухарів насушила,
Відірваний з осені ґудзик старанно пришила,
Насипала солі в хустинку й табаки в пістоль.

І руки поклавши на плечі, шепнула: Ну, йди! –
Сяйнула закоханим поглядом, ніжним і чистим:
Ти ж добре там всім наваляй, бо прозвуть пацифістом! –
Та й бубликів з маком у них відбери, як завжди!..

І бачить король: на подвір'ї зібралась орда...
Ой, тьху! – тобто військо, – в строю десять метрів на метр:
П'ять злих рядових, п'ять веселих і п'яний єфрейтор.
Король їм гукнув: Ну, то гойда! – чи то пак, гайда!

Коли вже затихли промови і крики "Ура!",
В поході король вдосконалив своїх окупантів:
З веселих солдатів одразу зробив інтендантів,
А злих залишив рядовими – хай вчаться добра.

Хоч вірте, хоч ні, та вітав переможців майдан.
П'ять злих рядових вже не вернуть до рідного ґанку;
Єфрейтор, морально слабкий, покохав полонянку –
Та бубликів з маком набрали цілий чамайдан!

Ушкварте, музики, хай будуть і танці, і сміх;
Читайте: звитяга ж таки не над нами – над ними! –
А злим рядовим що ж за радість лишатись живими? –
Та й бубликів з маком, до речі, бракує на всіх.