Каліпсо

Море бачить кров,
В легенях сад з трояндами.
Місяць знов зійшов
На абордаж гарматами.
Кораблі до ніг,
Корсарам айсберг і пісок.
По землі, де сніг,
В тумани сам прямує рок.

Приспів:
Galіon amarrè au port,
L'âme est montée au bord.
Navіre est encerclé,
Equіpage échoué.

Капітан пішов,
Каліпсо якорі зняла.
Капітана кров
Червоним морем зацвіла.
Кораблі до ніг,
Корсарам айсберг і пісок.
По землі, де сніг,
В тумани, сам прямує рок.
- Дядьку Вернер, ви –
Найстарша людина на кораблі.
Що в біса відбувається?
- Капітане, мені здається,
Що ми тонем.
- Господи. Глянь: Віль.
Вілю, не роби дурниць.
Я знаю, вода, вона все змиє,
Але покинь штурвал.
- Капітане...
- Вілю...
- Я нарешті приймаю долю
Скромного матроса і йду до неї.
Ти чекай на мене, моя мила.

Приспів:
Галіон причалив в порт,
Душа взята на борт.
Кривавий абордаж,
На дні весь екіпаж,
My general!