Твій подих ^*

Ти цілував не тіло, мою душу,
Далеко був - на відстані листів,
Переживала голосно цю тишу,
Поміж своїх заплаканих рядків.
Твій подих прилітав до мене вітром,
Тим поцілунком, що несли дощі,
Торкався серця і любов'ю квітнув
Думками засинала на міцнім плечі.

Ти був до мене близько, як ніколи,
Десь за спиною у тумани загортав,
Ця ніжність так пекла мене до болю,
Час зупинивсь і спокій мій забрав...
Я чула кроки, стрімко оберталась,
У всім прекраснім - відображення тебе,
Якщо це сон, то я б не прокидалась,
Так солодко, будь ласка , не буди мене.

Тут я пір'їнкою взлітаю в небо,
Щоб за тобою слідом крокувати,
Любов - найбільша у житті потреба,
Щодня вчимось її... ми цінувати...